«Полілог культур: освітній і культурологічний аспекти»

Протягом двох днів тривала робота Всеукраїнської науково-практичної конференції «Полілог культур: освітній і культурологічний аспекти». У роботі конференції взяли участь 122 науковці з різних закладів вищої освіти України та закордону. Серед них – студенти, аспіранти, кандидати наук, доценти, старші викладачі Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Брестського державного університету імені О. С. Пушкіна, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Міжнародного гуманітарного університету (м. Одеса), Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». 

За матеріалами конференції підготовлено збірник тез доповідей (ПОЛІЛОГ КУЛЬТУР: ОСВІТНІЙ І КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТИ. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих науковців (30 березня 2021 р.). Чернігів : НУЧК імені Т.Г. Шевченка, 2021. 136 с.).
У своїх тезах студенти мали змогу продемонструвати результати досліджень семантичних, структурних, прагматичних і лінгвокогнітивних особливостей одиниць різних підсистем англійської мови, висвітлити актуальні питання філософського, культурологічного та літературознавчого аналізу тексту, а також методики викладання рідної та іноземних мов і літератур у контексті нової парадигми освіти.
Робота конференції здійснювалась у новому форматі. Учасники ознайомлювалися з тезами доповідей та обговорювали їх на сайті філологічного факультету. Така форма участі надала можливість студентам набути новий досвід написання письмових відгуків на наукові роботи.
Робота здійснювалась за такими напрямами:
-Комунікативно-функціональний, лінгвокогнітивний та етнолінгвістичний аспекти англомовного дискурсу. Проблематика секції стосувалася переважно концептів та понять, але обговорювалися також запозичення та лінгвокраїнознавчі реалії. Увагу учасників привернули питання дослідження концептів «FIGURE SKATING», «RESTAURANT», «MAGIC», «ДИТИНСТВО», «CANCER»  тощо.
-Актуальні проблеми термінознавства та перекладознавства. У секції розглядалися особливості перекладу словникових статей, газет, рекламних слоганів, фільмів.
-Актуальні питання літературознавства та методики викладання зарубіжної літератури. У цьогорічних літературознавчих дослідженнях царювало різноманіття жанрів та часових періодів, але найбільше дослідників зацікавили детективи та фольклор.
-Сучасні питання методики навчання іноземних мов. Під час онлайн-обговорення учасники відмітили важливість медіаграмотності як професійної складової вчителя іноземної мови. Увагу дослідників також привернули проблеми формування навчально-стратегічної,  лінгвосоціокультурної, фонетичної компетентності на уроках іноземної мови та способах способах використання різних видів наочності у навчальному процесі.
-Новітні технології навчання іноземних мов. Учасники поділилися власним досвідом та ідеями щодо впровадження дистанційних форм організації навчання в освітній процес. Актуальними виявилися й методичні засади використання мобільних застосунків та онлайн-платформ у вивченні іноземних мов.
-Сучасні аспекти дослідження мови і культури в інформаційному суспільстві. У центрі уваги дослідників опинились питання прозорості медіа, маніпулятивного впливу ЗМІ, соціальних стереотипів та їхнього впливу на процес критичного мислення сучасної молоді.
-Полікультурні аспекти навчання та виховання. Цьогорічні педагогічні дослідження здійснювалися в напрямках вивчення проблеми булінгу для ефективної протидії в освітньому середовищі, використання мультимедійних технологій в освітньому процесі та ролі учителя під час формування особистості учня.
-Педагогічні системи минулого та сьогодення. У процесі поглиблення знань студентів із історії педагогічних досліджень, були підготовлені доповіді про впровадження ідей козацької педагогіки в сучасній школі, особливості національного виховання в розумінні педагогічної спадщини С. Русової, ідеї ренесансного гуманізму Томаса Мора в педагогічній системі. Найбільшу кількість доповідей було підготовлено щодо питань організації дистанційного навчання та вплив інтернет-технологій на розвиток особистості учня.
-Актуальні проблеми українського мовознавства й літературознавства та методики їх викладання. Доповіді секції можна умовно розділити на чотири напрямки: методика викладання української мови та літератури в школі (методи збільшення словникового запасу школярів, вивчення епічних творів у школі тощо), дослідження поетикального світу українських письменників (зокрема, В. Винниченка, Є. Гуцала, С. Васильченка ), розвідки в галузі лінгвопоетичного аналізу художніх творів та мовлення взагалі (дослідження фітонімів, антропонімів та їх функціонування в мові, розгляд окремих концептів у літературних творах тощо) та медієвістичні розвідки (розглянуто графіку давньоукраїнських рукописів, образність «Повісті врем’яних літ» та ідеї Козацьких літописів, особливості української різдвяно-новорічної обрядності). Більшість доповідей мала літературознавчий характер або була спрямована на залучення методів лінгвістичного аналізу в літературні або навіть історичні дослідження, оскільки в роботі секції взяло участь кілька студентів-істориків.
-Філософсько-культурологічний та лінгвоестетичний аспекти полілогу культур. Учасники роботи секції запропонували звернутися до досить широкого спектру тем, так чи так пов’язаних із філософським та культурологічним дискурсом. Зокрема, була здійснена спроба продемонструвати прикметні аксіологічні й історико-філософські акценти (Я. Глотова та Є. Мельничук), здійснити розробку важливих естетичних проблем – естетики міста й естетичного значення театру (А. Новак та В. Похилець) і, водночас, під певним кутом зору співставити власне філософію та мистецтво (Д. Примєра). У низці доповідей висвітлювалися питання ментальності в контексті культури (А. Полив’яна), реактуалізації давніх культур у сучасному фестивальному русі (М. Литвяк), окремих традицій європейського живопису (О. Рижова), американської культури (В. Гужва) і специфіки «Вікторіанського мислення» (А. Проценко). Учасники конференції Я. Митрофанова й М. Май звернулися до особливостей німецького й італійського гумору. Викликала інтерес доповідь учасниці конференції А. Липоризької, присвячена надзвичайно доречному й актуальному питанню – соціокультурній ерудиції студентів-філологів.
Дякуємо всім учасникам за наукові пошуки, цікаві та актуальні дослідження!
Шануємо гарні традиції!

Створено записів: 126

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Філологічний факультет