Філолог – професія універсальна

Нещодавно,Чернігівський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,один з провідних освітніх закладів області,відзначив свій 100-річний ювілей.В зв’язку з цим, спілкувалися з деканом наймолодшого – філологічного факультету, кандидатом педагогічних наук, доцентом Тетяною Стеченко.

– Тетяно Олександрівно, як відомо, цього року педуніверситет відзначає 100-річний ювілей. Для філологічного факультету це свято особливе, бо воно подвійне. Ви стояли біля витоків створення факультету. Як це відбувалося, які люди реалізували цю ідею?

– Так, цей рік для факультету ювілейний – нам виповнилось десять років. Але свою історію ми починали ще з 1965 року, коли в Чернігівському державному педагогічному інституті було відкрито факультет англійської мови, який проіснував до 1973 року. Потім його перевели до Ніжинського педінституту. Та необхідність у фахівцях іноземної мови зумовила відкриття у 1991 році спеціальності «Історія та англійська мова» на історичному факультеті нашого педінституту. Впродовж 17 років здійснювалася підготовка вчителів історії й англійської мови кваліфікованими фахівцями кафедри англійської філології під керівництвом Світлани Бобир.

А вже у 2004 році розпочався набір студентів на нову спеціальність «Мова та література (англійська)». За два роки, а саме 1 липня 2006-го, підписано наказ Міністерства освіти і науки України про відкриття нашого філологічного факультету. Якщо говорити про людей, то питанням відкриття факультету та, зокрема, наступної спеціальності – «Українська мова та література» – опікувався і доклав чимало зусиль ректор нашого університету, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України Микола Олексійович Носко.

– Які ж головні здобутки за це десятиріччя?

– Вважаю, нам є чим пишатися. Навчально-виховний процес на факультеті забезпечують п’ять кафедр: педагогіки та методики викладання іноземних мов, філософії та культурології, української мови та літератури, германської філології, іноземних мов. За цей час ми пройшли акредитацію та ліцензування всіх спеціальностей, відкрили нові спеціалізації – «редагування освітніх видань», «художня культура», «українська мова і література та англійська мова». Викладачі захистили кандидатські та докторські дисертації, здобули вчені звання доцентів та професорів. Постійно відбувається випуск монографій, навчально-методичних посібників. Щорічно на нашому факультеті проводяться міжнародні науково-практичні конференції за різними напрямами – філософським, лінгвістичним, з проблем іншомовної освіти та міжкультурного спілкування, видається фаховий збірник «Вісник ЧНПУ. Серія: педагогічні науки».

Кафедри факультету співпрацюють з міжнародними асоціаціями TESOL, IATEFL, з посольствами США, Канади, з Британською Радою, Інститутом Гете, Корпусом Миру… Підтримуємо тісні зв’язки з вищими навчальними закладами в Україні, Білорусі, Британії, США, Канаді.

 Що, на вашу думку, відрізняє філолога від представників інших галузей освіти та науки?

– Цікаве запитання. Філолог – професія, що вивчає письмові тексти і на основі їх змістовного, мовного та стилістичного аналізу – історію і сутність культури будь-якого суспільства. Саме тому філолог обов`язково повинен володіти такими якостями, як старанність, інтерес до академічного дослідження літератури та мови. Важливими є широкий світогляд, відмінна пам’ять і слух. Не завадять ініціативність та енергійність.

– В освітянських колективах, як правило, переважають жінки. А чи є на факультеті фахівці-чоловіки і чому важливому та цікавому вони навчають студентів?

– Несправедливо вважається, що вчительська професія – суто жіноча. На нашому факультеті працюють і чоловіки. Наприклад, кафедру германської філології очолює кандидат філологічних наук, доцент Олексій Борисов. На кафедрі філософії та культурології і на кафедрі іноземних мов також працюють чоловіки-науковці, створюючи гендерну рівновагу. Викладають різноманітні мовознавчі дисципліни, а також філософію, релігієзнавство, історію української культури, логіку, німецьку мову. Працюємо єдиною командою, робимо спільну справу. Головна умова для викладача на нашому факультеті – високий професіоналізм.

– Чи практикуєте викладання за авторськими програмами певних спецкурсів, доступних студентам-філологам лише в Чернігівському педуніверситеті?

– Таку практику маємо. Доктор філософських наук, професор Марина Столяр читає авторський курс «Історія зарубіжної та вітчизняної сміхової культури», доктор культурології Олена Колесник викладає в магістратурі курс «Інтерпретація та її методології». Кандидат педагогічних наук, доцент Світлана Бобир викладає англійською мовою курс «Культура мовлення». Другий рік кандидат педагогічних наук Світлана Гергуль впроваджує курс «Медіаосвіта та медіаграмотність». До речі, ми пишаємося, що наш університет – єдиний вищий педагогічний заклад в Україні, де студенти-філологи опановують ази медіаграмотності.

– Відомо, що викладачі факультету багато уваги приділяють соціокультурній роботі. Які проекти вважаєте найбільш вдалими? Чим і як зацікавлюєте першокурсників?

– На відміну від багатьох вишів, ми зберегли інститут кураторства. Першокурсники потрапляють у комфортні умови отримання інформації та психологічної підтримки від викладача, який цікавиться не тільки навчальними успіхами, а ще й допомагає адаптуватися у колективі, зрозуміти розклад занять, навчає, як оптимізувати свій час. Окрім того, на факультеті ефективно функціонує студентське самоуправління. Різноманітні ініціативи краєзнавчих екскурсій, спортивних і творчих змагань деканат завжди підтримує. У нас працюють лінгвістичний клуб, спілка молодих науковців, клуб поезії, літстудія «Post scriptum», проводяться дні відкритих дверей, дні української мови, різдвяні благодійні акції. Останнім часом яскраво про себе заявляє студентський театр «EX LIBRIS». До речі, цього року наші актори разом із художнім керівником, доцентом Мариною Карандою вибороли п’ять дипломів на першому театральному фестивалі «Норов», показавши постановку за творами С.Цвейга, Р. Бредбері та М.Булгакова.

– А де знаходять собі роботу ваші випускники?

– Наголошу, що ми готуємо філологів-універсалів, які, окрім української, англійської, німецької мов, української та зарубіжної літератур вивчають класичне і модерне мистецтво, вміють оцінити ту чи іншу суспільно-культурну подію. Тому закономірно, що випускники працюють не лише вчителями чи викладачами української, англійської та німецької мов, української й зарубіжної літератур, художньої культури у загальноосвітніх навчальних закладах, а й у вищих навчальних закладах мовного й немовного профілю. Дуже часто випускники працевлаштовуються перекладачами або технічними редакторами; кореспондентами та коректорами у редакціях газет і журналів; ведучими або літературними редакторами на радіо та телебаченні; службовцями в органах державного управління, зокрема, з питань освіти та культури; науковими співробітниками художнього, історичного, краєзнавчого, літературного музеїв, меморіальних комплексів і архівів; методистами-організаторами й ведучими культурних акцій та культурологічних гуртків, лекторіїв, концертних програм у державних і приватних організаціях з правом надання культурно-освітніх послуг; консультантами-культурологами у мистецьких галереях та на ярмарках, у виставкових залах, мистецтвознавчих відділах універсальних бібліотек і книжкових супермаркетів. А дехто стає гувернерами або репетиторами з мовно-естетичною спеціалізацією в українських та закордонних родинах. Є і такі, що стали екскурсоводами в агенціях і бюро, які спеціалізуються на внутрішньому та зовнішньому туризмі. Були випадки, коли деякі випускниці ставали навіть стюардесами на міжнародних авіарейсах.

 У кожної інтелігентної людини, тим більше у фахівця-філолога, є улюблені автори. А які книги читає декан філологічного факультету? Що порадите із класиків та сучасників для становлення смаку юним поціновувачам слова?

– Як зазначав один з моїх улюблених авторів, Рей Бредбері, «книжки – це заряджена рушниця в помешканні сусіда», тобто читаючи, ми стаємо озброєними, і навпаки, втрачаючи читацьку культуру, ми безвідповідально сприяємо іншим інтелектуальним елітам домінувати над нами. Скажу відверто, надаю перевагу класикам. Із задоволенням перечитую Достоєвського, Толстого, Коцюбинського. Ще зі студентських років продовжую насолоджуватися творчістю англійських класиків в оригіналі (С. Моем, О. Уайльд). Щодо сучасної української літератури, то зазначу: наш факультет уже тривалий час співпрацює з агентством НОРА-ДРУК. Ми особисто знайомі з багатьма його авторами, котрі привозили свої книги, виступали, ділилися планами на майбутнє. Це Ірен Роздобудько, Андрій Курков, Артем Чапай, Маркіян Камиш, Максим Кідрук та інші.

Тому юних поціновувачів слова запрошую вступати на філологічний факультет Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка! Навчимо і читати, і бачити між рядків, і професійно володіти словом.

– Насамкінець: чи вдається гармонійно поєднувати керівництво колективами викладачів та студентів із суто жіночими справами, родиною, хобі?

– Відверто кажучи, робота для мене є і родиною, і хобі, адже більшість часу я проводжу саме на факультеті. Розумію, що для жінки надзвичайно важливо створити і підтримувати родинний затишок, тому мені доводиться шукати компроміс. Раніше викроювала час для занять у фітнес-центрі, у басейні, проте довелося відмовитися. Залишилися незмінними традиції відвідування сауни та здорової праці на дачі. Це дає енергію, мабуть, усім, хто реалізовує себе в інтелектуальній сфері.

Марічка КУЛЬБАБА


Створено записів: 126

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Схожі записи

Почніть набирати текст зверху та натисніть "Enter" для пошуку. Натисніть ESC для відміни.

Філологічний факультет